ФОРМА

фо́рма (від лат. forma – зовнішність, устрій) 1. Зовнішній вигляд, обрис предмета. 2. філософ. Всякий зовнішній вираз якого-небудь змісту. 3. Ф. вартості – вираз вартості одного товару в іншому або інших товарах. 4. Ф. музична – сукупність музично-виразних засобів (мелодія, ритм, гармонія тощо). 5. мовозн. Видозміна того самого слова. 6. Вид, устрій, тип, структура чогось (напр., Ф. правління). 7. Однотипний одяг, встановлений для певної категорії осіб (напр., військова Ф.) 8. Пристрій, в який заливають розплавлений метал або інший матеріал, що твердіє при остиганні й зберігає обриси цього пристрою (ливарна Ф.) 9. Зразок, за яким виробляють подібні предмети або узагальнюють дані. 10. В алгебрі – однорідний многочлен від кількох змінних; у геометрії – будь-який з елементів простору, тобто точка, лінія, площина, фігура, а також сполучення їх.

Словник іншомовних слів Мельничука 

ФОРМАЛІЗАЦІЯ →← ФОРМІАТИ

T: 0.110453289 M: 3 D: 3